оппідум

оппідум
(лат.)
Укріплене поселення кельтів II–I ст. до н. е., що мало прямокутне розпланування і храмові комплекси, які нагадували старогрецькі зразки. Масивні стіни (т. зв. "галльські стіни") виконувались з кам'яних блоків, скріплених дубовими в'язями. Прямокутні будинки впритул прилягали один до одного, а на вище розташованому святилищі здіймалися чотиригранні вапняні стовпи з витесаними головами людей. Виникли в кельто-лігурійській області на півдні сучасної Франції, в Північній і Середній Європі. Оппідуми оточувались ровами, валами й палісадами.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»